Интересное

Григорій Сковорода

Характерні ознаки байок:

• прозова форма;

• імена алегоричних образів звірів і птахів часто не українські, а запозичені з античної літератури чи Біблії (Тітир, Левкон, Фірідан);

• мораль автор називає «силою», підкреслюючи цим словом суть і повчальність байки;

• часто «сила» більша за обсягом, аніж основна частина байки (фабула), і нагадує уривок із філософського трактату.

Байку Г. Сковорода називав «передусім мудрою іграшкою, яка приховує в собі внутрішню силу».

Григорій Савич Сковорода

 

(1722-1794)

український просвітитель-
гуманістфілософ, поет, педагог.

  
Цікаво знати

Григорій Сковорода мав величезний вплив на своїх сучасників і на дальше українське громадянство, і то не лише своєю етичною наукою, а головним чином своїм життям, в якому слово ніколи не розходилося з ділом: його вчення було в повній згоді з його життям.

Відеотека

Переглянути біографію Г.Сковороди у відеоформаті. 

Послушать стихотворения Р.Бёрнса. 

Аудіотека

Послушать стихотворения Р.Бёрнса. 

Кінозал

Переглянути фільм "Григорій Сковорода".

 
 

Ба́йка — один із різновидів ліро-епічного жанру, невеликий алегоричний, здебільшого віршований твір повчального змісту.

 

БДЖОЛА ТА ШЕРШЕНЬ
 
- Скажи мені, Бджоло, чого ти така дурна? Чи знаєш ти, що плоди твоєї праці не стільки тобі самій, як людям корисні, а тобі часто і шкодять, приносячи замість нагороди смерть; одначе не перестаєш через дурість свою збирати мед. Багато у вас голів, але всі безмозкі. Видно, що ви без пуття закохані в мед.
    - Ти поважний дурень, пане раднику,- відповіла Бджола.- Мед любить їсти й ведмідь, а Шершень теж не проти того. І ми могли б по-злодійському добувати, як часом наша братія й робить, коли б ми лише їсти любили. Але нам незрівнянно більша радість збирати мед, аніж його споживати. До сього ми народжені і будемо такі, доки не помремо. А без сього жити, навіть купаючись у меду, для нас найлютіша мука.
     
    Сила:
    Шершень - се образ людей, котрі живуть крадіжкою чужого і народжені на те тільки, щоб їсти, пити і таке інше. А бджола - се символ мудрої людини, яка у природженому ділі трудиться. Багато шершнів без пуття кажуть: нащо сей, до прикладу, студент учився, а нічого не має? Нащо, мовляв, учитися, коли не матимете достатку?.. Кажуть се незважаючи на слова Сіраха: "Веселість серця - життя для людини" - і не тямлять, що природжене діло є для неї найсолодша втіха. Погляньте на життя блаженної натури і навчітеся. Спитайте вашого хорта, коли він веселіший? - Тоді,- відповість вам,- коли полюю зайця.- Коли заєць смачніший? - Тоді,- відповість мисливець,-коли добре за ним полюю.
    Погляньте на кота, що сидить перед вами, коли він куражніший? Тоді, коли всю ніч бродить або сидить біля нори, хоча, зловивши, й не їсть миші. Замкни в достатку бджолу, чи не помре з туги, в той час, коли можна їй літати по квітоносних лугах? Що гірше, ніж купатися в достатку і смертельно каратися без природженого діла? Немає гіршої муки, як хворіти думками, а хворіють думки, позбавляючись природженого діла. І немає більшої радості, аніж жити за покликанням. Солодка тут праця тілесна, терпіння тіла і сама смерть його тоді, бо душа, володарка людини, втішається природженим ділом. Або так жити, або мусиш умерти. Старий Катон чим мудрий і щасливий? Не достатком, не чином тим, що йде за натурою, як видно з Ціцеронової книжечки "Про старість"...
    Але ж розкусити треба, що то значить-жити за натурою. Про се сказав древній Епікур таке: "Подяка блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним".
 

Аналіз байки

 

У байці «Бджола і Шершень» (збірка «Байки харківські»), де Бджола — це мудра людина, «що у своєму ділі працює». Вона збирає мед, бо, власне, народжена для цього. Для неї саме збирання меду -«незрівнянно більша радість від споживання його». Цього ніяк не може збагнути Шершень. І тому відразу можна зрозуміти, що Шершень – це уособлення паразитів, які звикли жити за рахунок інших.


Ідея байки: праця повинна стати природною потребою для кожного.
Важливим є положення Сковороди про корисність і почесність будь-якої праці, професії, головне, щоб вона відповідала покликанню людини і приносила користь суспільству.

Успіх у діяльностулюдини зумовлюється не лише її здібностями, а й такими якостями, як працьовитість, терплячість, вміння володіти собою, поміркованість, доброчесність, справедливість, доброзичливість, вдячність, бадьорість духу, а також гуманізм та милосердя.


Г.С. Сковорода писав:
«Ми створимо світ кращий. В майбутній Україні бачу все нове: нових людей, нове творіння і нову славу». 

 

У байці "Бджола і Шершень" автор підносить моральне значення праці як основного чинника оздоровлення життя. Твір спрямований проти поміщиків і панів, які самі не працюють, а живуть за рахунок трудового люду. В алегоричному образі Шершня Сковорода узагальнює тих людей, які
"живуть крадіжкою чужого
і народжені на те тільки,
щоб їсти, пити і таке інше".
А Бджола - "се символ мудрої людини, яка у природженому ділі трудиться".
Автор доводить, що кожен повинен трудитися і від цього мати задоволення:
Веселість серця - життя
для людини - і не тямлять,
що природжене діло є для
неї найсолодша втіха.


Також Сковорода високо цінував дружбу між людьми як вияв найвищої духовності і моральних чеснот у їх стосунках.

 
СОБАКА І ВОВК
 
У Тітира, пастуха, жили Левкон та Фірідам, два пси, у великій дружбі. Вони прославились і серед диких, і серед домашніх звірів. Вовк, від заздрості на їхню славу, вишукав хвилю і став набиватися до них у друзі.

— Прошу мене любити та жалувати, панове мої,— казав Вовк з удаваною чемністю.— Ви мене надзвичайно вщасливите, коли дозволите мені бути третім вашим товаришем. Вважатиму це собі за велику честь.

Потім понарозказував їм про славних і багатих предків своїх, про модні науки, в яких стараннями батьків був вихований.

— Коли ж,— додав Вовк,— родом та науками хвалитися серед розумних вважається за дурість, то маю кращі гідності, щоб ви мене оцінили і полюбили. Я на обох вас схожий, а голосом і волосом — на пана Фірідама... В одному лише не криюся, що маю хвіст лисячий, а погляд вовчий.

Левкон відповів, що хоч Тітир на них зовсім не схожий, однак є третім для них другом, що він без Фірідама ніякого діла не починає. Тоді Фірідам сказав таке:

— Голосом і волосом ти справді на нас схожий, але серце твоє далеко стоїть. Ми стережемо вівці, задоволені вовною і молоком, а ви з овець шкуру здираєте і їсте їх замість хліба. Найбільше ж не подобається нам дзеркало душі твоєї — хитрий погляд твій, що скоса на баранця позирає, який онде ходить неподалік.

 

Аналіз байки

 

Байка «Собака і Вовк» розкриває моральні засади дружби: незлобливість, великодушність і милосердя. Лише справжня дружба робить людей щасливими (пси Левкон і Фірідан), а хитрість і лицемірство прирікають людину на самотність (Вовк).

Дзеркалом душі людини Г. Сковорода вважає очі: «Найбільше ж нам не подобається дзеркало душі твоєї — хитрий погляд твій, що скоса на баранця позирає, який онде ходить неподалік». Ця байка, як і попередня, побудована на діалозі, який робить сюжет динамічним і цікавим, у репліках розкриваються риси вдачі героїв.

 

У байці "Собака і Вовк" філософ розкриває моральні витоки дружби: незлобливість, великодушність, милосердя, справедливість і розумність. Справжня дружба робить людей щасливими (так, як Левкон і Фірідам). А той, хто заздрить або "набивається" у друзі, той завжди отримає облизня.
І рід, і багатство, і чин,
і споріднення, і тілесні
принади, й науки не спроможні утвердити дружбу.
Лише серця, думками єдині,
й однакова чесність людяних душ, що у двох чи трьох
тілах живуть, - ось де
справжня любов і єдність...


Як бачимо, Сковорода довів, однією з важливих передумов дружби є єдність уподобань і занять, яким присвячує себе людина. Подібність душ і моральні чесноти він ставить на перше місце у дружній прихильності і симпатіях однієї людини до іншої.
Отже, твори видатного байкаря є повчальними, бо доводять нам, що без праці і дружби неможливе життя.