Займенник
 
Займенник - це частина мови, що вказує на предмети, ознаки або кількість, не називаючи їх.
Займенники відповідають на питання хто? що? який? чий? скільки? (ніщо, вони, той, всякий, стільки).

У реченні займенник може бути: 

підметом (вчора я ходив у школу; ми просто йшли; хтось зазирнув у вікно); 

означенням (зараз розповім про свої плани; ці дівчатка не з нашого класу);

додатком (трохи заробив собі грошей; щось тебе не бачу);

обставиною (всі зібралися коло вчителя; розуміння шукайте в собі);

іменною частиною складного присудка (щось ти сьогодні ніякий).

 

 

Розряди займенників за значенням
 
Розряди На що вказують

Займенники

особові  вказують на конкретну особу я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони
зворотний вказує на себе себе
питальні  запитують про особу що? хто? скільки? який? чий? котрий?
відносні  такі ж як і питальні, але без знаку питання що, хто, скільки, який, чий, котрий
присвійні  вказують на належність предмета особі: чий? мій, твій, наш, ваш; його, її, їхній, свій
вказівні  вказують на предмет, ознаку цей, оцей, сей, той; стільки, такий, отакий
означальні  вказують на узагальнену ознаку весь, всякий, сам, кожний, самий, інший
неозначені  вказують на невизначену особу абихто, абищо, будь-який, скільки-небудь
заперечні  вказують на відсутність особи, предмета, ознаки ніщо, ніякий, нічий, аніхто, аніщо, аніякий