Роди літератури, їх ознаки та жанри

  

 

РОД

ОЗНАКИ

ЖАНРИ

1.

ДРАМА

 

Це один з літературних родів, який змальовує світ у формі дії, здебільшого призначений для сценічного втілення.

 

Драма є специфічним видом мистецтва, який одночасно належить як літературі, так і театру. Лише у колективній творчості письменника, режисера, художника, композитора й акторів вона може стати помітним явищем літературно-мистецького життя.

- Зображення людини через її поведінку, вчинки, висловлювання;


- Гострий конфлікт є рушієм дії;
Події відтворюються як живий процес, що протікає в даний момент;

 

- Діалогічний виклад художнього матеріалу;

 

- Текст поділяється на дії, картини, яви;


- Наявні ремарок;


- Твір призначається для вистави на сцені;


- Прозова форма (зрідка – віршова).

Трагедія - драматичний твір, в основу якого покладено дуже гострий, непримиримий і життєво важливий для певної епохи конфлікт, незвичайний герой потрапляє у безвихідне становище, вступає в боротьбу з нездоланними в даній ситуації силами і часто гине (І. Карпенко-Карий «Сава Чалий»).


Комедія - драматичний твір, у якому дійові особи зображуються у смішних ситуаціях, нещадно висміюються людські пороки та негативні соціально-побутові явища.


Власне драма - драматичний твір, в основу якого покладено гострий життєвий конфлікт, напружену боротьбу й складні переживання персонажів, але розв'язка не має трагічного характеру, відсутня свідома настанова на комічне (Т. Шевченко «Назар Стодоля», І. Франко «Украдене щастя»).

 

Трагікомедія - драматичний твір, у якому поєднані риси трагедії і комедії (І. Карпенко-Карий «Мартин Боруля»).


Мелодрама - повчально-моралізаторський, підкреслено емоційний драматичний твір з гострою фабулою, в якому персонажі різко діляться на добрих і лихих.

 

Водевіль - невелика, часто одноактна весела п'єса, в основу якої покладено анекдотичну подію і в якій розмови героїв чергуються з жартівливими піснями, танцями.


Містерія - масова драматична вистава на сюжети релігійних легенд.


Драма-феєрія - це різновид драми з фантастичним сюжетом, з неймовірними перетвореннями, де поряд із людьми діють фантастично-міфічні істоти.

 

РОД

ОЗНАКИ

ЖАНРИ

2.

ЛІРИКА

 

Це один із трьох, поряд з епосом та драмою, родів художньої літератури та мистецтва, в якому у формі естетизованих переживань осмислюється сутність людського буття.

 

У ліриці першорядне значення надається виражальним засобам, які формують інтимну атмосферу з витонченим емоційним станом, тобто — ліризм.

  

Види лірики:

Філософська

- Інтимна (любовна)
- Громадянська (патріотична)
- Пейзажна
- Релігійна
  •  

Відтворення людських емоцій, переживань, думок;

 

- Наявність ліричного героя (умовна дійова особа, яка виражає настрої та думки, втілені в художньому творі);


- Безсюжетність;


- Інтенсивне використання образотворчих засобів;


- Віршована форма;


- Стислість викладу.

 

 

Гімн - урочистий твір символічно-програмового змісту.


Романс - це невеличкий ліричний вірш любовного змісту, призначений для вокального виконання.


Ода - урочистий твір уславлення, писаний на честь якоїсь видатної особи чи події, виражаються почуття поваги, захоплення.


Сонет - канонічний жанр ліричного вірша, який складається з двох катренів і двох терцин написаних переважно п'ятистопним ямбом з усталеною римою: абаб, абаб, ввд, еед (італійський сонет) або з трьох катренів і одного дистиха (англійський або шекспірівський сонет).


Елегія - ліричний вірш, пройнятий сумним настроєм.


Епіталама - твір панегіричного характеру, написаний з нагоди одруження.


Епіграма - невеличкий вірш, який висміює яку-небудь особу чи негативне суспільне явище.


Ідилія - невеликий, переважно віршований твір, в якому поетизується сільське життя.


Медитація - вірш філософського змісту, в якому автор передає свої глибокі роздуми про деякі важливі проблеми, інколи глобального значення.


Акровірш - вірш-загадка, у якому початкові букви рядків складають слово-відгадку.


Фігурний вірш - це вишуканий поетичний твір, в якому домінував зоровий ефект.


Верлібр - це вірш без рими і розмірів з довільним чергуванням рядків різної довжини.


Послання - це віршований літературний твір, написаний у формі листа або звернення до якоїсь особи чи багатьох людей.


Панегірик - жанр ораторської і поетичної творчості, своєрідний гімн на честь певної особи.

 

РОД

ОЗНАКИ

ЖАНРИ

3.

 ЕПОС

 

Це різновид літературного роду, що оповідає про події, які нібито відбувалися у минулому (немов здійснювалися насправді і згадуються оповідачем).

 

Епос охоплює буття в його пластичній об'ємності, просторово-часовій довжині і подійовій насиченості (сюжетність). Виникає у фольклорі (казка, епопея, історико-героїчні пісні, билина). До 18 століття епос був головним жанром літератури.

 

 

- Розповідний характер;
- Усебічне змалювання героїв;
- Сюжетність;
- Описи різних видів;
- Рівний тон викладу;
- Прозова форма;
- Менш інтенсивне використання образотворчих засобів.

Малі форми:

 

Оповідання - це невеликий за розміром твір з чітким сюжетом, незначною кількістю персонажів, у якому відтворено події обмеженого проміжку часу.


Новела - один із видів епічних творів, близький за розміром до оповідання, але відмінний від нього надзвичайною стислістю у викладі, напруженістю розвитку сюжету, несподіваністю розв'язки; властивий глибокий психологізм у розкритті внутрішнього світу персонажів, відступи від норм усталеної побудови.


Нарис - невеликий прозовий художньо-публіцистичний твір на актуальну тему сучасності, у якому зображуються реальні факти, події, люди (часто на документальній основі).


Етюд - невеликий безфабульний твір настроєвого характеру.


Казка - розповідний твір про вигадані, а часто й фантастичні події.


Легенда - переказ про якісь події чи людей, оповитий казковістю.

 

Середні форми:

 

Повість - розповідний прозовий твір, більший за обсягом від оповідання, менший від роману, що має однолінійний сюжет, головних і другорядних персонажів.

 

Великі форми:

 

Роман - великий і складний за будовою епічний прозовий твір, у якому широко охоплені життєві події, глибоко розкривається історія формування характерів багатьох персонажів.


Роман-епопея - розповідь про масштабні події всенародного значення; створення сильних характерів; зображення не одного, а кількох поколінь; масштабність.

 

Різновиди роману за змістом:

- соціальний;
- соціально-побутовий;
- історичний;
- психологічний;
- філософський;
- сатиричний;
- пригодницький;
- біографічний;
- фантастичний (науково--фантастичний і фентезі);
- автобіографічний;
- готичний;
- химерний;
- детективний.

 

Жанрові різновиди роману:

- роман виховання (присвячений проблемі формування особистості)
- роман із ключем (персонажу відповідає конкретний прототип у житті);
- роман-подорож (різновид пригодницького чи сенсаційного романів, сюжет якого побудований на розповіді про подорож);
- роман у новелах (не має цілісної композиції, складається з кількох автономних новел, об'єднаних спільною ідеєю або темою);
- роман-епопея
- роман-хроніка;
- роман у листах;
- роман-балада жанровий різновид роману, який містить ознаки балади (зокрема, домінування мотиву кохання жінки з демонічним єством у чоловічій подобі тощо).
 

ЛІРО-ЕПОС

 

Характеризується гармонійним поєднанням зображально-виражальних засобів, притаманних ліриці та епосу.

 

Люди­на в ліро-епічних творах зображується ніби у двох планах; з одного боку, передаються певні події її життя, а з іншого — переживання, емоції, настрої.

- Сюжетність;
- Характеристика дійових осіб;
- Наявний ліричний герой;
- Розповідь;
- Наявні описи;
- Віршована форма;
- Відтворення почуттів і роздумів героя.

Поема - великий за обсягом ліро-епічний віршований твір, в якому зображені значні події та яскраві характери, а розповідь героїв супроводжується ліричними відступами.


Балада - це невеликий за розміром ліро-епічний твір фольклорного походження на легендарну чи історичну тему з драматичним напруженим сюжетом.


Поезія в прозі - невеликий ліро-епічний твір, написаний ритмічною прозою, який відзначається образністю, стрункістю композиції, сконцентрованістю змісту.


Дума - великий пісенно-розповідний твір переважно героїчного змісту про важливі історичні події, який виконується речитативом.


Історичні пісні - це народні ліро-епічні твори про важливі історичні події та конкретних історичних осіб.

 

Різновиди поеми:

 

- бурлескно-травестійна - І. Котляревський “Енеїда”
героїко-романтична - Т. Шевченко “Гайдамаки”
- соціально-побутова -
Т. Шевченко “Катерина”

сатирична - Т. Шевченко “Сон”
- поема містерія -
Т. Шевченко "Великий льох"

драматична поема - Л. Українка "Бояриня"