Вільям Вордсворт

Особливості сонета: 

- звучна поетична форма, через що особливого значення набуває музичнiсть  цього жанру;

 

- кожна з чотирьох частин сонета (два чотиривірші та два тривірші) має бути синтаксично викінченою, рими — точними і дзвінкими;

 

 - регулярне римування, уникнення повторень у віршовому тексті одних і тих же слів.

Вільям Вордсворт

 

(1770—1850)

англійський поет-романтик. 

 

Вордсворт був головою й теоретиком так званої «Озерної школи», до якої крім нього належали С.-Т.Колрідж та Р. Сауті.

 

Для поезії представників цього напрямку характерні мрійливість, переживання природи, любов до простої людини, ідеалізація середньовічної минувшини.

  
Цікаво знати

Іще студентом В.Вордсворт здійснив кілька подорожей, пройшовши пішки південну Францію, Швейцарію та північну Італію. Краса природи цих країн назавжди полонила Вордсворта. Повернувшись із подорожі, він надрукував цикл поезій під назвою «Поетичні нариси Альп».

Аудіотека

Послушать стихотворения Р.Бёрнса. 

 
 

Вірш - елемент ритмічного мовлення у літературному творі, основна одиниця віршованого ритму.

Соне́т — ліричний вірш, що складається з чотирнадцяти рядків п’ятистопного або шестистопного ямбу, власне, двох чотиривіршів з перехресним римуванням та двох тривіршів з усталеною схемою римування.

Благодать – щастя, блаженство, стан цілковитого задоволення життям.

 

ДО ПРЕКРАСНОГО
(переклад М. Стріхи)

 

Святе мистецтво! В пензлі чи пері
Є сила дати вічність кожній рисі:
Хмарини, що пливе в небесній висі,
Веселих промінців химерній грі,—

Вони спиняють порух віт вгорі
І подорожніх, що ідуть у лісі,
І корабель, що при скелястім мисі
Навік в заливі кинув якорі.

Дитя весни, і літа, й падолисту,
Що вірно тчуть ясну твою окрасу,
Мистецтво, ти даруєш благодать.
І стримане, просте, хоч повне змісту,

Ти вмієш вирвать мить із плину часу
І в ній божисту вічність передать.

 

Аналіз вірша “До прекрасного”.

 

Вільям Вордсворт – визначний англійський поет першої половини 19 століття. Його називають «неперевершеним майстром пейзажу», адже поет володів неабияким даром бачити красу природи очима художника. Саме в природі Вордсворт знаходив невичерпне джерело свого натхнення. Теми для своїх творів поет знаходив у повсякденному житті.

 

Тема поезії: захоплення безмежною силою мистецтва.

  

Провідна думка: мистецтво в «пензлі чи пері» увічнює життя людини й природи, бо спроможне «вирвать мить із плину часу і в ній божисту вічність передать».

 

Жанр: сонет.

  

Форма сонета завдяки своїй стрункій будові надає творові вишуканості, витриманий ритм ямба та кільцеве римування перетворюють вірш на вільну мелодію, яка передає настрій спокійного споглядання. Мова твору проста, без надміру метафор та з простими, природними епітетами, відчуття прекрасного створюється за допомогою звичайного опису довколишніх реалій, якими їх бачить ліричний герой у своєму захопленні.

 

Вірш Вордсворта - гімн художній творчості, обожнення Мистецтва, здатного "дарувати благодать" людині й людству....

 

Людина, що займається будь-якою творчою діяльністю: музикою, художньою літературою, живописом — це людина, яка має божий дар, що надала їй природа для виконання в цьому світі певної місії. Художник, який «вириває мить із плину часу» за допомогою фарб чи пензля, дарує людству свої творіння, що залишаються й після його життя.

 

Мистецтво увічнює життя людини і природи, воно може зупинити мить життя і навіки її зберегти.