Ліна Костенко 
Лі́на Косте́нко

(фотографія 2006 року) 

(1930) 

українська письменниця-шістдесятниця, поетеса. 

  

 

Цікаво знати

Була однією з перших і найпримітніших у плеяді молодих українських поетів, що виступили на межі 1950—1960-х років (період так званих «шістдесятників»).

Лауреат Шевченківської премії (1987), Премії Антоновичів (1989), премії Петрарки (1994), відзнака «Золотий письменник України» (2012).

Почесний професор Києво-Могилянської академії, почесний доктор Львівського та Чернівецького університетів.

Відмовилась від звання Героя України.

 

Бібліотека

Прочитати інші вірші Ліни Костенко:

 

“Дощ полив...”, “Пісенька про космічного гостя”, “Кольорові миші”

 
 

  

 

ЧАЙКА НА КРИЖИНІ
 

 

В цьому році зима не вдягала білої свити. 
Часом вже й приміряла, та хтось її зразу крав.
Пошукала, поплакала... Що ж робити? --
Бідувала в старій із торішніх зів’ялих трав.

Як колись лютувала, стелила рядно ожеледиць.
Сперечалася з морем, несла сум’яття вітрів.
Все збиралась на силі, та не встигла огледіться,
Як проснулись дерева і на Одрі лід потемнів.

 

Крига буйно ломилась у відкриті двері протоки. 
Лід кришився, б’ючись об каміння берегове...
І нарешті по Одрі -темній, широкій -
На останній крижині самотня чайка пливе.

- Ти куди ж розігналась? Чи бува не до самого моря?
Чайки держаться гурту, а ти відпливеш одна.
А крижина тонка. А крижина майже прозора...
Ну, а що, як її підмиє вода весняна?

Ну, а що, коли їй та удержать тебе несила?
затріщить і відломиться... Піде вода кругами...
- Дивна людино! Я ж маю крила,
Нащо крилатим ґрунт під ногами?

 

 

 
КРИЛА
 

 

А й правда, крилатим ґрунту не треба. 
Землі немає, то буде небо.

Немає поля, то буде воля.
Немає пари, то будуть хмари.

В цьому, напевно, правда пташина...
А як же людина? А що ж людина?

Живе на землі. Сама не літає.
А крила має. А крила має!

Вони, ті крила, не з пуху - пір’я,
А з правди, чесноти і довір’я.

У кого - з вірності у коханні.
У кого - з вічного поривання.

У кого - з щирості до роботи.
У кого - з щедрості на турботи.

У кого - з пісні, або з надії,
Або з поезії, або з мрії.

Людина нібито не літає...
А крила має. А крила має!