Середовища існування рослин. Зв’язки рослин із іншими компонентами екосистем. Відповідь рослин на подразнення.
Взаємозв'язки
між організмами

Між різними видами рослин та між рослинами й іншими організмами можуть виникати різні типи взаємозв'язків. В одних випадках такі зв'язки можуть приносити користь обом видам, в інших - взаємозв'язки можуть мати несприятливі наслідки для обох організмів (конкуренція, паразитизм). Рослини та гриби слугують джерелом живлення та місцем оселення для багатьох видів тварин. Разом із тим тварини забезпечують запилення квіткових рослин та поширення їхніх плодів і насіння.

 

Цікаво знати

Один з найбільш цікавих проявів біологічного виміру часу - добова періодичність відкривання і закривання квіток та рослин. Кожна рослина "засинає" і "прокидається" в строго певний час доби:

о 4 годині розкривають свої квіти цикорій та шипшина,
о 5 годині - мак,
о 6 годині - кульбаба, польова гвоздика,
о 7 годині - дзвіночок, городня картопля,
о 8 годині чорнобривці, о 9-10 годині - нігтики, мати-й-мачуха;
о 21 годині - горицвіту і нічної фіалки. Так само і в строго певний час закриваються квітки;
о 24 годині розкриваються квітки запашного тютюну.

 

Відеотека 
Переглянути інформацію за темою у відеоформаті.

 

 

  

 

Середовище існування  частина природи, яка оточує живий організм і з якою він взаємопов’язаний.

Екологічні чинники  умови середовища існування, що прямо чи опосередковано впливають на організм протягом його розвитку.

Абіотичні чинники — чинники неживої природи з їх фізичними і хімічними властивостями.

Біотичні чинники — чинники живої природи, обумовлені взаємодією організмів між собою.

Антропогенні чинники  чинники, що виникають унаслідок діяльності людини.

Симбіоз  всі форми зв'язків між організмами різних видів.

Конкуренція  приклад зв'язків, коли одні особини негативно впливають на інших.

Виїдання  форма взаємодії, за якої тваринні організми поїдають рослинні.

Подразнення  зовнішній або внутрішній вплив, який спричинює рух рослини.

Подразники  чинники, що здійснюють зовнішній або внутрішній вплив.

Добові ритми  пристосування рослин до зміни погодних умов довкілля впродовж доби: вологості, освітленості, температури.

 

СЕРЕДОВИЩА ІСНУВАННЯ РОСЛИН 
 

Для життя рослинам необхідні кисень, вуглекислий газ, вода, мінеральні речовини, сонячне світло, тепло. Наявність цих умов перетворює простір на середовище життя.


Найщільніше заселений живими організмами суходіл. Рослини, що живуть на  суходолі, обрали собі наземно-повітряне середовище життя. Водойми також заселені різноманітними рослинами. Це водорості на водяні покритонасінні рослини, які пристосувалися до водного середовища життя. Більшість бактерій та гриби обрали собі грунтове середовище життя.


Не лише навколишнє середовище впливає на живі організми, а й організми впливають на середовище існування, змінюючи його. Наприклад, лишайники змінюють хімічний склад і структуру грунтів; дерева – вологість повітря і грунту, впливають на освітлення, взаємозв’язки між живими організмами.

 

Екологічні чинники поділяються на:

- Абіотичні чинники - це температура, світло вологість повітря, вітер, атмосферний тиск, іонізуюче випромінювання, рельєф місцевості, сольовий склад води, склад грунту тощо.

- Біотичні чинники - кожен організм відчуває на собі вплив інших живих істот, сам впливає на них, вступає у взаємозв’язки з представниками свого та інших видів.

- Антропогенні - вони можуть спричиняти зміни середовища життя і організмів або прямо впливають на них.

- Екологічні чинники впливають  на організми  як подразники, зумовлюючи пристосувальні зміни у будові і процесах життєдіяльності організму
 

 ВІДПОВІДЬ РОСЛИН НА ПОДРАЗНЕННЯ

 

Рослини впродовж усього життя зазнають впливу різних чинників навколишнього середовища (наприклад, дощу, вітру, сили тяжіння, добових та сезонних коливань температури, тривалості освітлення, чергування дня і ночі).

 

У рослин відповідь на дію подразників довкілля може проявлятися у вигляді рухових реакцій. Це може бути зміна положення у просторі всієї рослини або окремих її частин. Проте вищі рослини, на відміну від тварин, не здатні переміщуватися з одного місця на інше.

 

Рослинам, зокрема, притаманні ростові рухи, зумовлені спрямованим впливом того чи іншого зовнішнього чинника. Такі рухи проявляються як ріст усієї рослини або певної її частини у напрямку до подразника чи, навпаки, від нього. Рослини можуть відповідати ростовими рухами на дію різних подразників: світла, сили тяжіння, тиску, дії хімічних сполук, вітру тощо. Наприклад, пагони ростуть у бік джерела світла.

 

Рухи рослин можуть бути пов'язані не лише з ростом певних їхніх частин, а й з періодичними змінами тиску всередині певних груп клітин. Наприклад, якщо доторкнутись до мімози соромливої, окремі листочки її складних листків будуть складатись. А через деякий час після подразнення їхнє положення відновлюється.

 

Рухи рослин можуть бути пов'язані з добовими чи сезонними ритмами рослин. Якщо поглянути на деякі рослини перед заходом сонця або вночі, то може скластися враження, що вони зів'яли. Це відбувається тому, що після заходу сонця вони опускають або складають свої листки, а вдень їхня листкова пластинка знову розправляється.


 

ЗВ'ЯЗКИ РОСЛИН З ІНШИМИ КОМПОНЕНТАМИ ЕКОСИСТЕМАМИ

 

Зв'язки між організмами різних видів, що мешкають разом, дуже різноманітні: вони можуть приносити користь усім організмам або лише одному з них, бути шкідливими тощо.

 

Взаємовигідні зв'язки виникають, наприклад, між бобовими рослинами та азотфіксуючими бульбочковими бактеріями. Іншим прикладом взаємовигідних зв'язків є співіснування коренів вищих рослин із грибницею шапкових грибів (наприклад, берези і підберезника, осики та підосичника).

 

Внутрішньовидова конкуренція. Особини одного чи різних видів можуть змагатися (конкурувати) між собою за умови освітлення, місця зростання тощо. Прикладом внутрішньовидової конкуренції може слугувати одновіковий сосновий ліс, у якому рослини одного виду та одного віку конкурують за світло. Ті особини, які ростуть швидше, затінюють відсталих, чим ще більше затримують ріст або навіть спричинюють їхню загибель.

 

Міжвидова конкуренція відбувається серед особин різних видів та родів, яким притаманні подібні вимоги до певного місцезростання. Наприклад, у мішаних лісах такими рослинами можуть бути дуб і граб.

Рослини різних видів можуть несприятливо впливати один на одного за допомогою біологічно активних сполук - фітонцидів, які вони виділяють у ґрунт, воду, атмосферу. Такі сполуки пригнічують ріст інших видів рослин і навіть можуть спричинити їхню загибель. Фітонциди особливо сильної дії виробляють ясен, маслинка, пирій.

 

Виїдання. Між рослинами та тваринами виникають різні типи зв'язків. Багато тварин живиться рослинами (різноманітні комахи, гризуни, копитні тварини). Натомість рослини мають певні пристосування до захисту від виїдання. Так, у деяких рослин залозисті  клітини виділяють отруйні речовини - алкалоїди, які роблять їх неїстівними для тварин. Ці рослини можуть спричиняти важкі і навіть смертельні отруєння людини (блекота, беладона, цикута).

В інших рослин для захисту від виїдання листки (у кактусів, барбарису), прилистки (в акації білої) чи пагони (у глоду) видозмінюються на колючки або на стеблі утворюються шипи (шипшина).

 

Багато видів рослин не можуть існувати без тварин. Так, різноманітні тварини забезпечують запилення квіткових рослин (комахи, дрібні птахи, деякі кажани). Крім того, плоди та насіння багатьох рослин поширюються тваринами.

 

Всі форми зв'язків між організмами різних видів називаються симбіозом.