Агрегатні стани речовини. Тверді тіла. 

Фізичні властивості твердих тіл. Кристали. Аморфні тіла.

Властивості
твердих тіл:

1) тверді тіла зберігають об’єм і форму;


2) внаслідок нагрівання розширюються;


3) тверді тіла важкостисливі.

 

  

 

Цікаво знати

До аморфних тіл відносяться: сло, смола, каніфоль, багато пластмас, сургуч, пластична сірка, каучук, шкіра, поліетилен, пластилін і ін.

 

З часом (тижні, місяці) деякі аморфні тіла мимоволі переходять в кристалічний стан. Ось чому мед, як і цукрові льодяники, варення, полишені на декілька місяців, стають не прозорими. В цьому випадку говорять «зацукрувалися».

 

Відеотека

Переглянути матеріали за темою у відеоформаті.

 

 

  

 

Агрегатні стани речовин  — твердий, рідкий та газоподібний.

Тверде́ ті́ло — агрегатний стан речовини, що характеризується стабільністю форми на відміну від інших агрегатних станів рідини та газу.

Криста́л — тверде тіло з упорядкованою внутрішньою будовою, що має вигляд багатогранника з природними плоскими гранями.

Кристалі́чна ґра́тка — геометрично правильне розміщення атомів (йонів, молекул), властиве речовині, що перебуває в кристалічному стані.

Аморфні речовини — твердотільні речовини, які не мають далекого порядку в розташуванні атомів.

 

АГРЕГАТНІ СТАНИ РЕЧОВИН. ТВЕРДІ ТІЛА
 

Речовина може перебувати в трьох станах: твердому, рідинному чи газоподібному. Ці стани речовини називають агрегатними станами.

 

На малюнку зображене розташування молекул газу (а), рідини (б), твердого тіла (в).

 


 

Відмінною рисою твердого тіла в порівнянні з рідинами та газами є те, що воно чинить опір не тільки розтягу та стисканню, а також зсуву, згину й крученню.

 

Є два типи твердих тіл — кристалічні та аморфні.

 
ВЛАСТИВОСТІ ТВЕРДИХ ТІЛ
 

Всі тверді тіла мають такі властивості:

 

Тверді тіла зберігають об’єм і форму.

Загалом зберігаючи форму, тверді тіла деформуються під впливом зовнішніх сил. В залежності від величини прикладеної сили деформація може бути пружною, пластичною або руйнівною. 

 

Внаслідок нагрівання розширюються.

Дослід: візьмемо металеві кулю й кільце, розміри яких підігнані так, що за однакової температури куля проходить крізь кільце майже без зазору. Нагріємо кулю. Нагріта куля не проходить крізь кільце. Причиною цього є те, що тверді тіла внаслідок нагрівання розширюються.

Проте унаслідок нагрівання тверді тіла розширяються набагато менше, ніж рідини і гази.

 

Тверді тіла важкостисливі.

 

Тверді тіла значно різняться одне від одного. 

По-перше, вони відрізняються твердістю

По-друге, тверді тіла відрізняються одне від одного крихкістю. Так, склянка — крихке тіло: удар її руйнує. А свинцевий брусок — пластичне тіло: унаслідок удару він лише змінює форму. 

 

КРИСТАЛИ

 

Прикладами кристалів є кухонна сіль і цукор. 

  

Кристали мають правильну форму, це зумовлено тим, що атоми або молекули в кристалах розташовані упорядковано, утворюючи кристалічні ґратки.

 

Наприклад, у кристалі кухонної солі атоми Натріюта Хлору строго чергуються, розташовуючись у вершинах куба, — тому кристали солі й мають форму куба.

 

А в кристалі льоду молекули води утворюють шестикутники — ось чому візерунок усіх сніжинок має шестикутний «каркас».

 

АМОРФНІ ТІЛА

 

Аморфними тілами є, наприклад, скляні предмети.

 

Аморфні тіла мають плинність, але значно меншу, ніж рідини. Плинність зростає з підвищенням температури.

 

Аморфні тіла посідають проміжне положення між рідинами та кристалами.

 

В аморфних тілах немає кристалічних ґраток.

Через відсутність кристалічної ґратки атоми або молекули в аморфних тілах час від часу «перескакують» з одного положення в інше у результаті чого форма тіла поступово змінюється.