Календарно-обрядові пісні
Веснянки

 

 

Цікаво знати

Приблизним початком весни вважався день преподобної мучениці Євдокії, або Явдохи (14 березня). За старим стилем Євдокії святкували 1 березня, а цей день вважали початком нового року, який приходить з пробудженням природи.

 

Головним святом весняного циклу є Великдень (Воскресіння Господнє) - найбільше християнське свято, яке органічно поєднує язичницькі ритуали та церковні обряди.

 

Завершується весняний обрядовий цикл Вознесінням Господнім на сороковий день після Великодня, щорічно у четвер.

 

Бібліотека

Переглянути календарно-обрядові пісні зимового циклу.

 

Переглянути календарно-обрядові пісні літнього циклу. 

 

  

  Обрядові пісні — це пісні, які виконувались під час різних народних свят та обрядів. Ці пісні тісно зв'язані з язичницькими віруваннями. Слов'яни вірили в сили природи, в духів природи та вважали, що обрядовими піснями можуть вплинути на них та примусити їх діяти в бажаному напрямку. Обрядова поезія дуже тісно зв'язана з працею людини, з родинним побутом та з народним календарем. У різні пори року виконувались різні обрядові (календарно-обрядові) пісні. Ці пісні повинні були забезпечити успіхи в господарюванні, добрий урожай, щастя в родинному житті.
 

ВЕСНЯНКИ

 

 

ОЙ ВЕСНА, ВЕСНА — ДНЕМ КРАСНА

Ой весна, весна — днем красна,
Що ж ти, весно, принесла?
— Принесла я вам літечко,
Ще й рожевую квіточку,
Хай вродиться житечко,
Ще й озимая пшениця,
І усякая пашниця.
Ой весна, весна, ти красна,
Що ти, весно красна, нам принесла?
— Принесла я вам літечко,
Ще й запашненьке зіллячко,
Ще й зеленую травицю,
І холодную водицю.
Принесла я вам ягнятко
Ще й маленькеє телятко.

 

ОЙ КУВАЛА ЗОЗУЛЕНЬКА

Ой кувала зозуленька,
Сівши на лелії,
Співай, співай, товаришко,
Минає неділя.
Ой кувала зозуленька,
Сівши на барвінок,
Співай, співай, товаришко,
Минув понеділок.
Ой кувала зозуленька
Та й кувала сорок,
Співай, співай, товаришко,
Минає вівторок.
Ой кувала зозуленька,
Сіла на віконце,
Співай, співай, товаришко,
Бо заходить сонце.
Співай, співай, товаришко,
Бо вже не будемо,
Та не знаєм, товаришко,
Чи на рік діждемо.

 

А В КРИВОГО ТАНЦЯ

А в Кривого Танця
Та не виведем Кінця!

Треба Єго та й виводити,
Лад Йому та й наводити.

Ой Вулиця та й Широкая,
Чого Трава невисокая?

Бо Парубки та й істоптали
Великими та й Ножищами,

Великими та й Ножищами,
Подертими Постолищами!

Ой Вулиця та Вузенькая,
Чого Трава Зелененькая?

Бо Дівоньки та й істоптали
Маленькими Ноженьками,

Маленькими Ноженьками,
Червоними та Чобітками.

Червоними та Чобітками,
Золотими та Підківками.